Вівторок, 21 травня 2013 06:49

Чистота міста починається з Тебе

  • Друк
  • Email
Чистота міста починається з Тебе

Чистота міста починається з Тебе – під таким гаслом нещодавно по Богуславу, та й по всій Україні пройшли заходи з об-лагородження вулиць парків,скверів,будинковолодінь, берегів річоктощо, яким у міру можливостей допомогли прості громадяни – студенти, працівники бюджетних установ,закладів.Здається, гарна ідея. Проте, як ужезвично, погляди публіки розділились – одні стримано підтримували, а інші лаяли. Аргументація останніх – це справа комунальних служб, яким за це платимо податки. Згадаймо подіїмісячної давнини – коли в Україні випала неймовірна кількість снігу. Ми тоді відчули справжню єдність –один одному допомагали, визволяли людей із льодяного полону. Здається, випала можливість озирнутись й відчути себе членом великої сім'ї – українців. Звісно, у стаді не без паршивої вівці. Засудженню підпали спекулянти на горі ближніх, що вимагали неймовірну плату за допомогу, довезення додому тощо. Однак і ті, що не відгукнулись на прохання, замкненні у вузькому індивідуалізмі з економією часу таресурсів – хіба постають прикладом для наслідування? А вони ж просто дотримувались стратегії: це справа влади, комунальних служб, хай старші розбираються – на те вони влада. Якось приємніше відчувати себе частиною великої родини, і робити щось для неї по мірі можливостей, – ніж обмежуватись бізнес-відносинами із сусідами та суспільством: "Я допоможу, якщо щось одержу матеріальне"...

Квітневе прибирання – багатолітня громадянська акція, запозичена в європейських країн. Це привід зробити добру справу, й можливість ще раз нагадати про потужність громадянського суспільства. Суспільства, щоґрунтується не на купівлі-продажі – а на взаємних подарунках і безоплатній допомозі. Люди, що сьогодні спільно облагороджують вулички та парки, завтра захистять своїх друзів від будь-яких бід. Зміна суспільства, починається саме тут: з об'єднання сусідів, зацікавлення – а що ж там, за моєю бетонною стіною? А вінець – поєднання зусиль жителів багатьох сіл і містечок, областей і регіонів у усуненні проблем, що заважають жити. Бо українець зрозуміє, що майбутнє його дітей невіддільне від спільної долі тієї великої спільноти, у культурі яких вони ростуть. Українців звикли описувати як пасивних хуторян, чия хата завжди скраю. Однак це лише стереотип, закріплений нелегкими умовами 20 століття. Але відродження колек тивного духу – не в сенсі тотальної зрівнялівки, а взаємної допомоги старших молодшим, сусіда сусідові – свідчить проглибоку вкоріненість іншого відношення до суспільного життя.І дійсно, джерела 19сторіччя описують притаманну українцям тягу до облагородження дворів та вулиць – посадки зелені, прибирання вуличок. Не слід забувати, що копання колодязя було важкоюсправою – тому на село було один-декілька криниць, з яких брали воду сотні дворів. Відповідно, люди по черзі або спільними зусиллями чистили криниці, слідкувати за ними – і без ніяких ЖЕКів. Не згадуємо про ставлення до церков: перед великими святами, храмовими  святами їх прикрашали, чистили – бо розуміли, що ніхто інший того не зробить. А якщо згадати про спільні толоки – не лише збір урожаю, а й прокладення доріг, будівництво шкіл, навіть будівництво приватних будинків, коли хазяїн просто всіх традиційно пригощав, формальна подяка. Дехто думає, що роз'єднаність людей – плід

урбанізації. У великому місті можна думати, що твоя роль неважлива. Доведено, що від серцевого нападу легше померти на багатолюдній вулиці, ніж поряд з одним перехожим – боколи багато людей, то кожен мислить проте, що "швидку" викличе хтось інший. Але на Заході якось долають ці проблеми, організовуються. Відроджується солідарність і в Україні. Напевне, багато залежить від свідомості – як рівня освітченості, розуміння суспільних процесів та своєї ролі в них, так і морального стану, занепокоєності проблемами інших, які, на перший погляд, тебе не торкаються. Отже, Україну рятувати слід почати із самого себе. А для початку можна приєднатися до чисельної групи небайдужих, хто відгукнувся на прохання мера міста - Дяченка В’ячеслава Михайловича та долучився до роботи по благоустрою Богуслава. Взагалі слід зазначити, внесок В’ячеслава Михайловича, що спільними зусиллями з головою РДА Дубасом Богданом Антоновичем та депутатом обласної ради Резніченком Анатолієм Леонідовичем змогли об’єднати, згуртувати людей для досягнення благородної мети. Велика подяка тим, хто не лишився осторонь і своїм прикладом показав, що таке справжня взаємодопомога, а також, тим, хто ще долучиться до лав небайдужих і спільними зусиллями вже скоро наше прекрасне місто наново розквіте яскравими фарбами.

Оцініть матеріал!
(0 голосів)
Читати 126 разів
Авторизуйтесь, щоб мати можливість залишати коментарі

Купить СНПЧ
Joomla